Вправи під наглядом після пластики зв’язки коліна зменшили біль без ознак шкоди хрящу

6 хв читання

Зміст статті
  1. Операція позаду, а коліно досі болить
  2. Хто брав участь і з чим порівнювали
  3. Заняття з фізіотерапевтом дали більший приріст, але за рік перевага зменшилася
  4. На МРТ хрящ у двох групах не відрізнявся
  5. Чого дослідження не доводить
  6. Що це означає для тих, хто відновлюється після операції
Фізіотерапевт допомагає молодій жінці виконувати вправу для зміцнення м’язів стегна після операції на коліні.
Ілюстрацію створено за допомогою ШІ

Частина пацієнтів після операції на передній хрестоподібній зв’язці коліна боїться, що вправи пошкодять і без того вразливий хрящ. Дослідження з Австралії, опубліковане в журналі Annals of Internal Medicine, перевірило вправи під наглядом на 184 молодих дорослих, яких розподілили на групи жеребкуванням. Чотири місяці занять із фізіотерапевтом зменшили біль і додали сили м’язам стегна швидше, ніж одна консультація і самостійні вправи. Магнітно-резонансна томографія (МРТ) не виявила різниці в стані хряща між групами. Водночас через рік різниця між групами зменшилася.

Операція позаду, а коліно досі болить

Розрив передньої хрестоподібної зв’язки — серйозна травма коліна, яку часто дістають у спорті. Пошкоджену зв’язку відновлюють хірургічно, і таку операцію називають пластикою, або реконструкцією. Через дев’ять місяців після неї людину зазвичай уже вважають відновленою, хоча в багатьох проблеми тривають.

За даними, наведеними в новині про дослідження, приблизно половина пацієнтів через два роки після операції досі незадоволені станом коліна. Приблизно в половини протягом десяти років з’являються ознаки раннього остеоартрозу, тобто зношування суглобового хряща, часто ще до 40 років. Медичні настанови радять поєднувати після такої операції лікувальні вправи з навчанням пацієнта, але багато людей отримують менше. Одна з причин полягає в тому, що частина пацієнтів і медиків побоюється, ніби навантаження зашкодить хрящу.

Рубі Каммінг розірвала зв’язку у 24 роки під час гри в австралійський футбол. Вона роками сумлінно ходила до фізіотерапевта і виконувала вправи, але щодня мала біль різної сили. «Регулярний біль, неможливість ходити, поїздки громадським транспортом на роботу і самостійне життя — усе це стало для мене справді складним», — розповіла вона. Згодом Рубі взяла участь у дослідженні й каже, що заняття під наглядом фізіотерапевта помітно зменшили її біль. Це досвід однієї людини, а не доказ, проте він показує, кому адресоване дослідження.

Хто брав участь і з чим порівнювали

Дослідники відібрали 184 людей віком від 18 до 40 років, у яких проблеми з коліном зберігалися через 9–36 місяців після операції. Середній вік учасників становив 30 років, від операції минуло в середньому 2,2 року. Жеребкування розділило їх на дві групи по 92 особи.

  • Програма SUPER. Чотири місяці двічі на тиждень учасники виконували вправи під наглядом фізіотерапевта і паралельно проходили навчання (освітній компонент програми).
  • Контрольна група. Одна навчальна зустріч із фізіотерапевтом і матеріали для самостійних вправ.

Головним показником була зміна за чотири місяці за шкалою KOOS4. Це опитувальник, у якому людина сама оцінює стан коліна від 0 (найгірше) до 100 (найкраще). Крім того, дослідники вимірювали силу м’язів стегна, питали учасників, чи відчувають вони покращення, і за допомогою МРТ оцінювали товщину і склад хряща через 4 і 12 місяців. Майже всі учасники залишилися в дослідженні: через чотири місяці обстеження пройшли 97 %, через рік — 95 %.

Заняття з фізіотерапевтом дали більший приріст, але за рік перевага зменшилася

Покращення відчули обидві групи, проте ті, хто займався з фізіотерапевтом, у середньому виграли більше.

Показник через 4 місяціПрограма SUPERКонтрольна група
Приріст за шкалою KOOS4, балів14,19,4
Частка тих, хто відзначив помітне зменшення болю73 %40 %

Після врахування відмінностей між учасниками різниця на користь занять під наглядом склала 4,8 бала зі 100 можливих. Діапазон, у якому з 95-відсотковою ймовірністю лежить справжнє значення (довірчий інтервал), становить від 1,4 до 8,2 бала. Перевага є, але її справжній розмір може бути як помітним, так і доволі скромним. М’язи стегна в групі SUPER теж зміцніли більше. За даними, наведеними в новині, учасники цієї групи вказували й на кращу якість життя.

Через рік учасники програми SUPER зберегли свої здобутки, а в контрольній групі стан продовжував поліпшуватися, тож різниця між групами скоротилася. Автори прямо пишуть, що перевага занять під наглядом з часом може не зберегтися. Заняття з фізіотерапевтом дали швидший результат, а контрольна група за рік частково їх наздогнала.

На МРТ хрящ у двох групах не відрізнявся

Ні через чотири місяці, ні через рік дослідники не побачили різниці між групами ні в товщині хряща, ні в його складі. Вправи двічі на тиждень не прискорили змін, які могли б свідчити про розвиток раннього остеоартрозу.

Дослідження не показує, що хрящ «відновився» чи «залишився ідеальним». Воно показує інше: у групі з інтенсивнішими заняттями хрящ змінювався не гірше, ніж у групі, яка займалася переважно сама. Для людей, які бояться навантажувати коліно, це суттєвий результат.

Керівник дослідження Адам Калвенор зазначив: «Наше дослідження показало, що вправи під наглядом фізіотерапевта разом із навчанням безпечні, і їх варто рекомендувати для покращення стану коліна молодих людей із високим ризиком раннього остеоартрозу після пластики передньої хрестоподібної зв’язки». В анотації дослідження даних про побічні ефекти не наведено. Висновок про безпеку ґрунтується насамперед на відсутності різниці в стані хряща між групами.

Чого дослідження не доводить

  • Захисту від артрозу в довгій перспективі. Спостереження тривало рік, а остеоартроз розвивається роками. У новині про дослідження прямо визнають, що воно не з’ясувало, чи запобігає програма артрозу. Тому заголовок цієї ж новини про захист від раннього остеоартрозу випереджає дані.
  • Учасники знали, до якої групи потрапили. Автори прямо вказують це як обмеження дослідження. Біль і самопочуття оцінювали самі учасники, тож очікування від «кращої» програми могли вплинути на відповіді.
  • Розмір і склад групи. 184 людей достатньо, щоб помітити різницю в симптомах, але замало, щоб упевнено говорити про рідкісні ускладнення. Учасниками були лише молоді дорослі від 18 до 40 років, у яких проблеми зберігалися довше, ніж звичайно. Чи діятиме програма так само на людей старшого віку або одразу після операції, невідомо.
  • Деталі програми. Повний текст дослідження нам недоступний, тож ми не можемо описати, які саме вправи виконували учасники і як нарощували навантаження.
  • Контрольна група теж отримала допомогу. Консультація фізіотерапевта і матеріали для вправ — це не «нічого». Дослідження порівнює дві форми реабілітації, а не вправи з їх відсутністю.

Що це означає для тих, хто відновлюється після операції

Якщо після операції на передній хрестоподібній зв’язці минуло кілька місяців або років, а коліно досі болить чи підводить, покращення ще можливе. Учасники цього дослідження відчули його в середньому через два роки після операції. Ідеться про структуровані заняття, а не про довільне навантаження.

Побоювання, що вправи неминуче зашкодять хрящу, ці дані не підтверджують, принаймні протягом року і за умови нагляду фахівця. Заняття з фізіотерапевтом дали швидший ефект. У групі з однією консультацією і матеріалами для самостійних вправ стан теж покращився, хоч і повільніше; без групи без втручання не можна сказати, наскільки це заслуга самих вправ.

Конкретну програму, інтенсивність і темп має підбирати лікар або реабілітолог, який знає ваш випадок. Якщо коліно досі не дає жити звичним життям, ці результати можуть стати приводом обговорити з ним, чи варто продовжити або поновити реабілітацію під наглядом.

Джерела

  1. Annals of Internal Medicine: Exercise Therapy and Education for Young Adults With Persistent Knee Problems After Anterior Cruciate Ligament Reconstruction : A Randomized Clinical Trial
  2. ScienceDaily: Exercise after ACL surgery may protect knees from early osteoarthritis