Сон і серце: що відомо про тривалість, регулярність і якість сну

7 хв читання

Зміст статті
  1. Ризик найнижчий біля 7–8 годин і зростає з обох боків
  2. Регулярність: що показали датчики на зап’ясті
  3. Якість сну вивчена найгірше
  4. Чого ці дослідження не доводять
  5. Що з цього випливає вже зараз
Людина спить у ліжку, на зап’ясті — браслет, що вимірює сон, а поруч схематичне зображення серця.
Ілюстрацію створено за допомогою ШІ

Великі спостережні дослідження фіксують найнижчий ризик хвороб серця приблизно при 7–8 годинах сну на добу, а в найширшому зведенні даних — при 7,5 години. Новіші роботи, де сон вимірювали датчиками на зап’ясті, додають ще одну закономірність. Люди з нерегулярним графіком частіше мають інфаркт, інсульт чи серцеву недостатність, навіть якщо в середньому сплять достатньо. Про якість сну науці відомо значно менше. Жодне з цих досліджень не доводить, що зміна звичок сну сама по собі запобігає хворобам серця: вони показують зв’язок, а не причину.

Ризик найнижчий біля 7–8 годин і зростає з обох боків

Найбільше даних зібрано саме про тривалість сну. Метааналіз Франческо Каппуччо та співавторів 2011 року в European Heart Journal об’єднав 15 досліджень із 474 684 учасниками, за якими спостерігали від 6,9 до 25 років. За цей час зафіксували 16 067 випадків хвороб. Скільки вони сплять, учасники повідомляли самі в анкетах.

Короткий сон виявився пов’язаним з ішемічною хворобою серця, тобто ураженням судин, що живлять серце: відносний ризик 1,48, або приблизно на 48 % вищий. Зв’язок з інсультом слабший (1,15), а із загальною кількістю серцево-судинних хвороб статистично значущого зв’язку не знайшли. Довгий сон пов’язаний з усіма трьома показниками: з ішемічною хворобою (1,38), інсультом (1,65) і серцево-судинними хворобами загалом (1,41). Автори обережно називають тривалість сну «предиктором або маркером» хвороб. Довгий сон, наприклад, може бути ознакою вже наявної недуги, а не її причиною.

Інші зведення дають подібну картину. Метааналіз у International Journal of Cardiology 2016 року (517 440 учасників, 17 841 випадок ішемічної хвороби серця) описує залежність у формі літери U. Порівняно із 7 годинами ризик зростав на 11 % за кожну годину сну менше і на 7 % за кожну годину більше. Метааналіз 74 досліджень із понад 3 мільйонами учасників у Journal of the American Heart Association (2018) теж знайшов найнижчий ризик при 7–8 годинах. Втім, самі автори зазначають, що в одному з уточнених аналізів коротший сон не дав різниці у смертності. Американська асоціація серця (AHA) у заяві 2025 року цитує ще ширше зведення, яке охопило 71 когорту й 3,8 мільйона людей. Найнижчий ризик там був при 7,5 години нічного сну.

У 2022 році AHA додала сон до свого переліку показників здоров’я серця Life’s Essential 8 і радить дорослим у середньому 7–9 годин сну на добу. Дітям потрібно більше: до 5 років — 10–16 годин разом із денним сном, у 6–12 років — 9–12 годин, підліткам 13–18 років — 8–10 годин.

Регулярність: що показали датчики на зап’ясті

Старші дослідження спиралися на те, що люди пам’ятали про свій сон. Новіші вимірюють його акселерометром, датчиком руху на зап’ясті. Так можна оцінити не лише середню тривалість, а й те, наскільки однаковий графік від ночі до ночі.

Одне з таких досліджень опублікували в листопаді 2024 року в Journal of Epidemiology & Community Health. Жан-Філіп Шапю, Еммануель Стаматакіс та колеги проаналізували дані 72 269 британців віком 40–79 років з бази UK Biobank, які раніше не мали серйозних серцево-судинних подій. Учасники тиждень носили датчик, далі за ними спостерігали 8 років і рахували інфаркти, серцеву недостатність та інсульти за лікарняними записами й реєстрами смертей. Регулярність оцінювали індексом регулярності сну, який показує, наскільки години сну й неспання збігаються день у день. За ним учасників поділили на три групи: з регулярним, помірно нерегулярним і нерегулярним сном.

Автори дійшли висновку, що нерегулярний сон «сильно пов’язаний» із вищим ризиком і достатня тривалість сну цього не компенсує. За переказом HealthDay, серед людей, які спали рекомендовану для свого віку кількість годин, помірно нерегулярний графік не давав статистично значущої різниці порівняно з регулярним. У групі з найнерегулярнішим сном ризик лишався приблизно на 19 % вищим (HR 1,19).

Інший аналіз UK Biobank, опублікований у JAHA 2024 року, охопив 86 219 людей. Коливання тривалості сну від ночі до ночі були пов’язані з інфарктом та інсультом навіть з урахуванням середньої тривалості сну й інших чинників ризику. За 636 258 людино-років спостереження в цій групі сталося 2 310 серйозних серцево-судинних подій. За нашим підрахунком, це приблизно 3–4 події на 1 000 людей за рік. Скільки подій припало на кожну групу регулярності, ми в доступних матеріалах не знайшли.

Подібне показала американська когорта MESA. Там 1 992 людини без серцево-судинних хвороб тиждень носили браслет, далі за ними спостерігали до 2016 року (медіана — 4,9 року). Нерегулярність тривалості сну й часу засинання була пов’язана з вищим ризиком після врахування звичних чинників ризику, середньої тривалості та якості сну. Виключення людей, які працюють позмінно, результатів майже не змінило. За пресрелізом, у людей із найнерегулярнішим сном ризик був «майже вдвічі» вищим, але точні цифри ми з першоджерелом не звірили. Сам автор в інтерв’ю визнав, що вибірка відносно мала. У тій самій когорті нерегулярний сон пов’язували також з ознаками атеросклерозу, які ще не проявилися симптомами.

Якість сну вивчена найгірше

У заяві 2025 року AHA назвала здоровий сон «багатовимірним». До його складників асоціація зарахувала тривалість, безперервність, час і регулярність сну, самопочуття вдень, будову сну (зміну його фаз) і відсутність розладів сну. Сила доказів для цих вимірів різна. Найпереконливіші дані стосуються тривалості: сон коротше 7 або довше 9 годин пов’язаний з ожирінням, гіпертензією, серцево-судинними хворобами, діабетом 2 типу та інсультом. Переривчастий сон пов’язували з фібриляцією передсердь та інфарктом, а коливання часу сну — із серцево-судинними хворобами, гіпертензією та ожирінням. Щодо невдалого часу сну доказів замало.

Єдиного способу виміряти якість сну досі немає. Тому в офіційній оцінці здоров’я серця Life’s Essential 8 тривалість лишилася єдиним показником сну.

Чого ці дослідження не доводять

  • Причину не встановлено. Усі ключові роботи спостережні. Автори британського дослідження прямо пишуть, що причинно-наслідкового зв’язку воно не доводить. Тривалість сну може бути лише маркером хвороби, а не її причиною: наприклад, довгий сон може бути ознакою вже наявної недуги.
  • Немає рандомізованих досліджень, які б показали, що рівніший графік чи довший сон зменшують кількість інфарктів та інсультів. AHA визнає, що потрібні подальші дослідження.
  • Сон вимірювали неточно або коротко. У старих метааналізах люди оцінювали свій сон самі, а в нових датчик записував його лише протягом одного тижня. За роки спостереження звички могли змінитися.
  • Учасники — не все населення. У UK Biobank це британці 40–79 років, у MESA — переважно люди похилого віку. Даних про Україну немає.
  • Результати не всюди збігаються. В одному аналізі UK Biobank 2024 року (понад 60 000 учасників, журнал Sleep) регулярність краще за тривалість передбачала загальну смертність. Але після врахування тривалості вона перестала статистично значуще передбачати смертність саме від серцево-судинних і метаболічних хвороб. Тож перевагу регулярності над тривалістю для серця не доведено.

Безсоння, апное сну (зупинки дихання уві сні) та «відсипання» на вихідних ми тут окремо не розглядаємо: даних про їхній зв’язок із серцем у наших матеріалах немає.

Що з цього випливає вже зараз

Офіційний орієнтир лишається тим самим: AHA радить дорослим у середньому 7–9 годин сну на добу. Водночас асоціація наголошує, що здоровий сон не зводиться до кількості годин, і радить зважати також на регулярність, час, безперервність сну та самопочуття вдень.

Автори британського дослідження пропонують додати регулярність сну до рекомендацій як чинник серцево-судинного ризику. Поки це їхня думка, а не чинна офіційна норма. Конкретного «безпечного» розкиду в часі засинання рекомендації не встановлюють. Поріг у 90 хвилин, який фігурував у дослідженні MESA, сам автор вважає ще не перевіреним. Достатня тривалість сну — підтверджений орієнтир. Стабільний графік, за наявними даними, пов’язаний із кращим станом серця, але доказів того, що він захищає серце, поки немає.

Джерела

  1. Cappuccio et al. Sleep duration predicts cardiovascular outcomes: a systematic review and meta-analysis (European Heart Journal, 2011)
  2. PubMed: Cappuccio et al., 2011
  3. Метааналіз проспективних когорт: тривалість сну та ішемічна хвороба серця (International Journal of Cardiology, 2016)
  4. Метааналіз 74 досліджень: тривалість і якість сну, смертність і серцево-судинні хвороби (JAHA, 2018)
  5. Sleep regularity and major adverse cardiovascular events: a device-based prospective study in 72 269 UK adults (JECH, 2024)
  6. HealthDay via Renal & Urology News: Irregular sleep linked to increased risk for major adverse cardiovascular events (2024)
  7. Коливання тривалості сну та серцево-судинні події в UK Biobank (JAHA, 2024)
  8. Huang et al. Sleep irregularity and risk of cardiovascular events: MESA (JACC, 2020)
  9. Medscape: Irregular sleep linked to cardiovascular risk (2020)
  10. Нерегулярний сон і субклінічний атеросклероз у когорті MESA (JAHA, 2023)
  11. Windred et al. Sleep regularity is a stronger predictor of mortality risk than sleep duration (Sleep, 2024)
  12. AHA Scientific Statement: Multidimensional sleep health and cardiometabolic health (2025)
  13. The Cardiology Advisor: AHA issues statement on sleep health related to cardiometabolic health (2025)
  14. AHA Newsroom: Sleep matters — duration, timing, quality and more may affect cardiovascular disease risk (2025)
  15. AHA: Sleep joins revamped list of heart health essentials (2022)
  16. AHA: Life’s Essential 8